Велика французька віщунка Ленорман використовувала звичайну гральну колоду, по-своєму її допрацювавши. Вона спиралася на інтуїцію, відчувала кожну карту, її тепло й енергію. Ґрунтуючись на своїх відчуттях, вона точно передбачала події. Свою колоду Ленорман доповнила схематично позначеними образами, які полегшують процес ворожіння, наділяючи кожну карту своїм значенням. На жаль, саму колоду й описи до неї після смерті Ленорман було втрачено. Учні та послідовники провісниці відновили їх.