Про книгу:

Афоризми життєвої мудрості спочатку публікувалися в першому томі збірки Доповнення і пропуски останньої великої праці Артура Шопенгауера. Назву автор підібрав якнайкраще. У творі він розмірковує про те, як провести своє життя приємніше і щасливіше. І, можливо, рецепт підходить не кожному, але з їдкими та безжальними зауваженнями складно не погодитися всім. Іноді нам здається, що ми тужимо за якимось віддаленим місцем, тоді як насправді ми тужимо за тим часом, який ми там провели, будучи молодшими і бадьорішими, ніж тепер. Так обманює нас час під маскою простору. Багатство подібне до солоної води, що більше її п'єш, то сильніша спрага. Це стосується і слави. Марнославство робить людину балакучою, а гордість мовчазною. Справжня самоповага вселяє нам відповідати на образу повною байдужістю. Будь-який розум залишиться непоміченим тим, хто сам його не має. Дуже часто і, мабуть, справедливо стверджують, що вельми обмежена в розумовому відношенні людина, по суті, найщасливіша, хоча ніхто й не позаздрить такому щастю. На самоті нікчемна людина відчуває свою нікчемність, великий розум свою велич, словом, кожен бачить у собі те, що він є насправді.