Відчуття браку влади над людьми та подіями для нас зазвичай нестерпне — безсилля змушує нас почуватися непотрібними. Ніхто не прагне до того, щоб мати менше влади, кожен хоче отримати її більше. У сьогоднішньому світі, проте, небезпечно мати занадто жаданий вигляд влади, не приховувати свого прагнення до неї.

Нам треба здаватися славними, чесними та скромними. Отже, доводиться застосовувати тонке мистецтво — бути шляхетними, але хитрі, демократичними, але не щирими. Така постійна подвійність найбільше схожа на події в давнину під час дворі царствених осіб. У процесі історії двір завжди формувався навколо владної особи — короля, королеви, імператора, лідера.

Придворні, складники цього двору, часто були в дуже і дуже делікатному положенні: необхідно було обслуговувати своїх володарів, але якщо це мало вигляд відвертого лізоспостереження, занадто неприкритим зачісуванням, інші придворні не впускали випадку обернути це проти них. Волість — це продумана боротьба з обставинами, які нам непідвладні, це здатність перетворювати негаразди на переваги. Для чого потрібна влада, для того, щоб набути впевненості й утвердитися у своїй гідності та ще хоча б для того, щоб стиснути реальність у кулак і змінити її відповідно до своєї волі.