когось, можливо, шокує таке відвертого поводження дослідника до "заптвердних" техів травлення та дефекації; комусь, може, здасться занадто екстремальними, навіть прийнятними досліди на мишах і на пацієнтах-доброводцях, описаних у цій монографії. Хтось засумніє у всемогутності крихітних організмів, що контролюють наше життя. А комусь думка, що кишківник має свої власні "мозок" і "нервова система", взагалі здасться абсурдним і антинауковним.

Але згадаємо, що нове та невідомо завжди лякає людину, така її прагне самозбереження природа, а ця книга — лише ще один маленький шажок вперед на шляху до відкриття таємниць і загадок нашого тіла.