Книга для свідомих та розумних читачів, які не голосують за казкових персонажів.

ТЕМАТИКА ВИДАННЯ

Сучасна українська література, гумор, сатира, антиутопія.

ПРО ЩО КНИГА «КАЗКА ПРО ДОБРОМОЛА (УКРАЇНСЬКОЮ ТА РОСІЙСЬКОЮ МОВАМИ)» ОЛЕКСАНДРА ТУРЧИНОВА

«Казка про Добромола» – це веселий і водночас сумний сатиричний гротеск на нашу сучасність, що цілком органічний у творчій палітрі відомого державного діяча і письменника Олександра Турчинова. Дотепно шаржована оповідь сприймається, як антиутопія ХХІ століття, своєрідне «криве дзеркало» сучасного суспільства, що викликає природний сміх в багатьох перипетіях сюжету.

Видання двомовне. Російська версія – це «сказка от доброго сказочника для тех, кто еще не выучил украинский».

ДЛЯ КОГО БУДЕ КОРИСНОЮ КНИЖКА «КАЗКА ПРО ДОБРОМОЛА»

Ця книга-пересторога адресується широкому колу читачів.

ПРО ОЛЕКСАНДРА ТУРЧИНОВА

Олександр Турчинов – український політик і державний діяч. Колишній секретар РНБО та Голова Верховної Ради України. Доктор економічних наук, професор, член Спілки письменників України. Автор книг, наукових праць та монографій, присвячених дослідженням корупції, тіньової економіки, тоталітаризму.

Ілюстратор книги Юрій Журавель – художник, музикант, композитор, поет, режисер, актор, мультиплікатор, лідер та автор пісень гурту ОТ VINTA.

ІНША КНИЖКА АВТОРА

• «Казка про Добромола» Олександр Турчинов, «Дніпро», 2020 рік

ЦИТАТИ

Але справжні герої не здаються. А великий Добромол бу справжнім героєм, що постійно підкреслювалось у всіх виданнях його основної біографії. Зібравши всіх, хто не встиг втекти з палацу, Добромол особисто повів їх розклеювати по місту оголошення. Навіть його тендітна дружина, створена, щоб вальсувати на королівських балах, була змушена перти цеберко з клеєм та купу написаних від руки запрошень. Добропорядні громадяни, натхненні СПАМом, настільки захопились очищенням своєї Батьківщини, що значно розсунули межі застосування королівського Закону. Унікальність Стратегічної програми антикорупційної мобілізації дозволяла вільно трактувати її зміст. Коли не залишилося жодної непограбованої хатинки навіть найдрібніших посіпак антинародного режиму Старка, працьовитий народ взявся за співчуваючих, а також за особливо небезпечних ‒ таємних симпатиків старої влади.