Про книжку:

24 лютого відбувся черговий акт російської агресії — повномасштабне вторгнення, що змінило життя не тільки України, а й усього світу. Війна принесла українцям багато горя, жаху, непоправних втрат, проте на тлі страшних випробувань укріпилися жага Перемоги та віра в неї. Нова воєнна реальність породила феномен нової літератури, що є не тільки рефлексією на ті чи інші події, а передусім реалістичним змалюванням боротьби українців за свій дім, землю, незалежність.

В антології «Війна 2022», яку впорядкував Володимир Рафєєнко, зібрано фрагменти щоденників, есеї та вірші сучасних українських письменників.

Кінець лютого 2022 року перевернув життя України та її жителів з ніг на голову. Повномасштабне вторгнення Росії принесло смерть, горе, жахи, непоправні втрати, але не зломило український національний дух. Серед наших співвітчизників закріпилися жага перемоги, віра в незламність та бажання жити на своїй землі. Нова воєнна реальність створила абсолютно новий вид літературного процесу, який реалістично або містико-фантазійно змальовує сьогоднішні реалії, де ми боремося за свій дім, сім'ю, Батьківщину.

За майже дев'ять років війни з Російською Федерацією було видано понад 900 книжок воєнної тематики – від романів до коміксів, від мемуарів до довідкової літератури. Ринок представлений усіма можливими жанрами. Дана література стала рефлексією, психотерапією і можливістю для дослідників дізнатися все «з перших вуст». Відтак, цей формат книжкових видань є амбіційним, перспективним, а отже, і кількість подібних видань зростатиме невпинно. І впевнені, що українська повоєнна література стане літературою переможців. У ній знайдеться місце всьому: від художнього образу до чіткої документалістики. 

В антології «Війна 2022. Щоденники, есеї, поезія» були зібрані фрагменти щоденників, есеї та вірші сучасних українських письменників, що вирішили висловити свої емоції на папері. Це дійсно жива рефлексія, відлиті в сталевій формі відчуття, пульсуюча думка, що ніколи не спиняється. Безумовно, подібна книга – унікальна в своєму роді. Ми читаємо її зараз, читатимемо невдовзі після перемоги, перечитуватимемо через роки, десятиліття – і її тексти постійно розкриватимуться перед нами новими гранями.