"Нарцис і Златоуст" - філософська повість, яку поряд із "Петером Каменциндом" заведено вважати ключовою для творчого становлення Гессе.
Стилізована під авантюрний роман пізнього Середньовіччя історія двох геніальних друзів-служителів з відокремленого німецького монастиря, які йдуть до духовного просвітлення і досконалості в мистецтві різними шляхами.
Захопливий і мудрий твір, який, як і раніше, не втратив філософської актуальності і все ще захоплює читачів тонкою вишуканістю.