Я пробіг марафон у в'язниці та Сахара від краю до краю. Подолав сотні кілометрів на ультрамарафонах, брав участь у десятках пригодницьких перегонів. Мененітали люті крокодили, глодалі п'явки й обливали послідом кажани. Я засинав на велосипеді, просипався з тарантулом у спальному мішку та звисав на мотузці зі скелі. Я натирав мозолі розміром із тенісний м'яч. Живил без сну та їжі по кілька діб. Біг був нашим покаранням і своїм порятунком. Він допоміг мені подолати залежність від алкоголю й алкоголю, відчути справжній біль і дізнатися справжнє зцілення.

Мене називали «хоже людина, що тікає», і я мав робити божевільні вчинки, щоб залишатися пильним. «Історія про те, що найскладніший і виснажливий ультрамарафон — це втечу від власних демонів. Колишній Marman іpher Чарлі Енгл розповідає, як повернув контроль над власним життям, знайшовши джерело сили не в любові, сім'ї чи релігії, а в такій банальній і непривабливій практиці, як біг».